- ввічнити(ся)
- див. уві́чнити(ся).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ввічнити(ся) — див. уві/чнити(ся) … Український тлумачний словник
ввічнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віковічнити — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
увічнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віковічнити — ню, ниш, недок., перех., діал. Увічнювати … Український тлумачний словник
увічнити — див. увічнювати … Український тлумачний словник
увічнити — вічню, ниш, Пр. Див. увічнювати … Словник лемківскої говірки
увічнювати — (вві/чнювати), юю, юєш, недок., уві/чнити (вві/чнити), ню, ниш, док., перех. 1) Робити пам ятним навіки, зберігати для пам яті нащадків. 2) Зберігати навіки, робити вічним, непохитним … Український тлумачний словник
ввічнений — вві/чнення, вві/чнити, вві/чнитися див. увічнений, увічнення і т. д … Український тлумачний словник
герострат — а, ч. 1) Давній грек, який прагнув будь що увічнити своє ім я і в 356 р. до н. е. спалив храм Артеміди в Ефесі 2) перен. Людина без особливих здібностей, але з хворобливим потягом до сумнівної слави … Український тлумачний словник